ХМАРНИЙ УРОК
Тема: Біблійні мотиви у творчості Т.Г.Шевченка. Цикл «Давидові псалми»
Мета:
- дослідити ставлення Т. Шевченка до Біблії, зображення ним образу Бога у своїх творах; зіставити переспів поета і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти почуття письменника;
- розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне й абстрактнее мислення; вміння обґрунтовувати розуміння Шевченком Бога, наводячи переконливі приклади з його творів і життя, формувати кругозір, світогляд школярів;
- виховувати повагу до Бога як високого духовного оплоту особистості; щасливого майбутнього України при його благословенні.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування
вмінь.
Обладнання: презентація, дидактичний
матеріал (тестові завдання,
тематичні картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ПРИТЧА
ПРО БОГА
|
Кажуть, після того як Бог створив
світ, людина виявила незвичайну спритність і відразу ступила за межі
дозволеного. Ця обставина дуже стурбувала Бога.
Він
скликав сім архангелів на раду і сказав: «Можливо, я зробив помилку, створивши
людину, тепер мені не буде спокою. Люди будуть переступати дозволене, а потім
нескінченно скаржитися на свою нещасну долю. Куди б мені сховатися від них?».
Архангели
довго думали. Один з них порадив Богу сховатися на вершині Евересту. Але Бог
сказав: «Дуже скоро люди доберуться туди». Інший архангел запропонував:
«Сховатись на дні океану». Ще один порадив сховатися на Місяці. Було ще безліч
різних пропозицій, але Бог все їх відкинув.
Нарешті,
один з архангелів сказав: «Сховатись в серці людини. Там Тебе ніхто не
турбуватиме, а знайде лише людина з відкритим серцем». Ця пропозиція сподобалася Богу. Він
так і вчинив.
·
Слово вчителя
Сьогодні ми будемо говорити про людину, яка знайшла Бога в своєму серці. А ребус допоможе Вам дізнатися про кого мова.
Звичайно, це Т.Г.Шевченко, адже про що б не розповідав, що б не описував, до якої б теми не звертався поет, він не залишає Бога, йде поруч з ним, але найголовніше — має Бога в душі і серці. Бог для Т. Шевченка — то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити, ні боротися.
Звичайно, це Т.Г.Шевченко, адже про що б не розповідав, що б не описував, до якої б теми не звертався поет, він не залишає Бога, йде поруч з ним, але найголовніше — має Бога в душі і серці. Бог для Т. Шевченка — то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити, ні боротися.
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку, визначення
цілей уроку
Тема: Біблійні мотиви у творчості Т.Г.Шевченка. Цикл «Давидові псалми»
Тема: Біблійні мотиви у творчості Т.Г.Шевченка. Цикл «Давидові псалми»
Завдання:
-дослідити … (ставлення Т. Шевченка до Біблії)
- зіставити… (переспів поета і оригінальні біблійні тексти псалмів)
- зіставити… (переспів поета і оригінальні біблійні тексти псалмів)
- наводити …(приклади з його творів і життя)
- виховувати… (повагу до Бога та бачення божого слова
Шевченком)
ІV. Актуалізація опорних знань
-
Про яку людину говорять, що вона віруюча?
-
Що вам відомо про Т.Шевченка і Біблію? (батько
читав уголос “Мінею” – книгу оповідань про святих мучеників за Христову віру; дяк посилав читати Тараса над
померлими Псалтир )
- Назвіть твори Т. Шевченка, в яких
він використовує загальновживані в народному мовленні риторичні звернення до
Господа та вислови («Причинна», «Катерина», «Тополя», «До Основ’яненка»)
·
Випереджальне завдання
Що саме брав Т. Шевченко із Біблії для своєї творчості
О
р і є н т о в н і в и с н о в к и:
1.
Шевченко
використовує біблійні вислови, афоризми, цитати для епіграфів.
2.
Сюжети
для творів («Марія»)
3.
Символи
(хреста, Голгофи та ін..)
4.
Образ-персонажі
(Іосиф,Марія, Іісус)
5.
Жанри
(псалми,послання, подражанія, переспіви)
6.
Церковну
лексику(біблеїзми, старослов’янізми)
7.
Біблійні
заповіді, ідеї.
V. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу
1.
Вступне слово вчителя
Творчість
поета — згусток добра і правди. Він був сіячем на духовній ниві нашого народу.
Він вірив, що є сила, котрій треба поклонятися,
бо вона, духовність в найсвятішому її розумінні, врятує людство від морального і
духовного спустошення, виродження, збідніння. Цією силою є Бог.
Цикл “Псалми Давидові”
3. Відомості з теорії літератури(Арт-скрайбінг)
Історія написання псалмів Давидових Шевченком: («Давидові псалми» створені 19 грудня 1845 р. у В’юнищах-селі Переяславського повіту Полтавської губернії, де письменник жив у Степана Никифоровича Самойлова. Цей цикл є першим з біблійних переспівів Шевченка, який він вписав у рукописну книгу «Три літа» Десять псалмів у переспіві Шевченка — це ніби невеличкий Псалтир, що обіймає все багатство й розмаїття Книги псалмів».
Переспів — а) Вид перекладу: вільне
передання художніх творів засобами іншої мови або ж вірш, написаний за мотивами
іншого твору. б) Повторення давно написаного, відомого, набридлого.
Художня
інтерпретація поетом псалмів Давидових:
(Із псалмів Давидових Тарас Григорович
взяв 10— ті, в яких деякі мотиви, образи, твердження були співзвучні з його
суспільними переконаннями. Беручи з псалмів окремі деталі й вислови, додав свої, необхідні для повного
вираження власних
думок і настроїв. Шевченкові
переспіви мають віршову форму, а псалми Давида писані ритмічною прозою).
4. Робота з текстом-оригіналом і переспівом (компоративний аналіз)
Псалом № 1
Виразне
читання текстів
1 псалом (переспів)
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
А в законі господньому
Серце його й воля
Навчається, і стане він -
Як на добрім полі
Над водою посажене
Древо зеленіє,
Плодом вкрите. Так і муж той
В добрі своїм спіє.
А лукавих, нечестивих
І слід пропадає, -
Як той попіл, над землею
Вітер розмахає,
І не встануть з праведними
Злії з домовини;
Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть.
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
А в законі господньому
Серце його й воля
Навчається, і стане він -
Як на добрім полі
Над водою посажене
Древо зеленіє,
Плодом вкрите. Так і муж той
В добрі своїм спіє.
А лукавих, нечестивих
І слід пропадає, -
Як той попіл, над землею
Вітер розмахає,
І не встануть з праведними
Злії з домовини;
Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть.
1 псалом (Псалтир –
Старий Заповіт - Біблія)
Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не
стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі
Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує! І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене,
що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить,
щаститься йому! Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває! Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники
у зборі праведних, дорогу бо
праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!
- Аналіз переспіву
Тема: розповідь поета про необхідність
праведного життя для
людини.
Ідея: висловлення впевненості у тому, що
«не встануть з
праведними злії з домовини».
Основна думка: «Діла добрих обновляться / Діла
злих загинуть»
- Аналітична бесіда
-
Чим пояснити впевненість письменника у тому, що «блаженний муж» не стане на
шлях злочину?
-
За яких умов герой поезії стане як «дерево зелене, вкрите плодами»?
-
Який художній прийом у творі допомагає сприймати його ідейний зміст? (антитеза)
-
Чи можна вважати, що ліричний герой поезії веде праведнее життя? Як про це зазначено у творі?
-
Яким чином на прикладі даної поезії зло буде переможене добром? («А лукавих, /
нечестивих / І слід пропадає.— / Як той попіл над землею /
Вітер розмахає»)
- Складання інформативного ґрона «Хто ж він, блаженний муж?»
- Прослуховування аудіо
Між
Царями-судіями
На раді великій
Став земних владик судити
Небесний владика.
- Доколі будете стяжати
І кров невинну розливать
Людей убогих? А багатим
Судом лукавим помагать?
Вдові убогій поможіте,
Не осудіте сироти
І виведіть із тісноти
На волю тихих, заступіте
Од рук неситих! - Не хотять
Познать, розбити тьму неволі, -
І всує господа глаголи,
І всує плачеться земля.
І царі, раби - однакові
Сини перед богом;
І ви вмрете, як і князь ваш
І ваш раб убогий.
Встань же, боже, суди землю
І судей лукавих!
На всім світі твоя правда,
І воля, і слава.
На раді великій
Став земних владик судити
Небесний владика.
- Доколі будете стяжати
І кров невинну розливать
Людей убогих? А багатим
Судом лукавим помагать?
Вдові убогій поможіте,
Не осудіте сироти
І виведіть із тісноти
На волю тихих, заступіте
Од рук неситих! - Не хотять
Познать, розбити тьму неволі, -
І всує господа глаголи,
І всує плачеться земля.
І царі, раби - однакові
Сини перед богом;
І ви вмрете, як і князь ваш
І ваш раб убогий.
Встань же, боже, суди землю
І судей лукавих!
На всім світі твоя правда,
І воля, і слава.
Тема: розповідь про суд небесного владики
над земними.
Ідея: засудження самодержавства, яке
пригноблювало і
поневолювало простий люд.
Основна думка: «Встань же, боже, суди землю / І
судей лукавих.
/ На всім світі твоя правда, / І воля, і слава».
ü Опрацювання змісту псалму.
Фронтальне опитування
-
Де відбуваються події твору? Чи правомірним є цей суд? («Між царями й судіями / На
раді великій / Став земних владик судити / Небесний
владика»)
-
У чому полягає відмінність повноважень небесного владики і земних?
-За
що поважний суддя дорікає земним владикам? («Доколі будете стяжати / І кров
невинну розливать / Людей убогих? А багатим / Судом
лукавим помагать?»)
-Хто
потребує допомоги і захисту Господа?
- Опрацювання схеми «Суд небесного
владики»
-
Чому поет, характеризуючи земних владик, зазначає, що руки у них «неситі»?
-
Яким чином Верховний суддя намагається ототожнити царів і рабів? («Царі, раби — однакові
/ Сини перед богом»)
-
Чим пояснити впевненість Т. Шевченка в тому, що суд божий — найсправедливіший?
-
Про що свідчать останні рядки твору?
Мікрофон: «Чи довіряєте ви судовим органам
влади?»
Виразне
читання тексту
Чи є що краще, лучше в світі,
Як укупі жити,
Братам добрим добро певне
Яко миро добровонне
З голови честної
На бороду Аароню
Спадає росою
І на шитії омети
Ризи дорогої;
Або роси Єрмонськії
На святії гори
Високії Сіонськії
Спадають і творять
Добро тварям земнородним,
І землі, і людям, —
Отак братів благих своїх
Господь не забуде,
Воцариться в дому тихім,
В сім’ї тій великій,
І пошле їм добру долю
Од віка довіка.
Осмислення сприйняття змісту поезії
Тема: роздуми поета над сутністю добра,
взаєморозуміння, єдності.
Ідея: возвеличення братства,
взаємопідтримки, щирої доброти.
Основна думка: «Отак братів благих своїх / Господь не забуде, / І пошле їм добру долю
/ Од віка до віка».
Обговорення змісту твору за
питаннями:
-
Через що поет пропонує єдність життя укупі?
-
Чому Т. Шевченко вважає, що братню доброту не можна поділяти?
-
Як автор проголошує про святість доброти і її значимість для людей?
-Чим
пояснити увагу Господа до «братів благих»?
-
Про яку велику сім’ю говорить митець?
-Чому вчить даний псалом?
- Суперечливе ставлення Т. Шевченка до релігії можна пояснити...
- Біблія для поета – це...
- Бог і Україна для Кобзаря...
- Основні мотиви «Давидових псалмів»... (2 смислові мотиви: стародавній біблійний; сучасний громадянський)
- Шевченкове слово спонукає нас...
- Урок примусив мене замислитись...
VI. Підсумок уроку
Слово вчителя: Зверніть увагу на епіграф уроку. Ліна Костенко сказала: «В початках сотворіння світу було слово. В початках сотворіння нації
теж повинне бути слово». Сподіваюся, що слово допомагатиме і Вам по життю,
а також допоможе нашій Батьківщині.
VII. Оголошення результатів навчальної
діяльності школярів на уроці
VIII. Домашнє завдання
Для обов’язкового виконання:
Ідейно-художній аналіз «Ісаія. Глава 35».
Для
виконання за бажанням:
*Творча робота з теми «Духовна присутність Біблії в
моєму житті».